зношуватися — уюся, уєшся, недок., зноси/тися, зношу/ся, зно/сишся, док. 1) Ставати старим, непридатним для користування від тривалого носіння (про одяг, взуття і т. ін.). || спец. Ставати непридатним для подальшого використання внаслідок тривалої роботи (про… … Український тлумачний словник
зношуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
витиратися — а/юся, а/єшся, недок., ви/тертися, труся, трешся, док. 1) Витирати себе. 2) Від частого носіння ставати потертим, зношуватися (про одяг). Комір витерся. || Від частого тертя ставати гладким, стертим. Держак витерся. 3) Пас. до витирати 5) … Український тлумачний словник
витоптуватися — ується, недок. 1) рідко. Зношуватися внаслідок тривалого носіння (про взуття). 2) Пас. до витоптувати … Український тлумачний словник
виходитися — джуся, дишся, док., розм. 1) Виростати. 2) Поправлятися після хвороби, пологів, поранення. 3) Псуватися внаслідок носіння (про взуття); зношуватися … Український тлумачний словник
горіти — рю/, ри/ш, недок. 1) Піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем, гинути у вогні. 2) Давати або випромінювати світло; світитися. 3) перен. Бути в жару, відчувати жар (перев. від хвороби). 4) перен. Червоніти від припливу крові; ставати гарячим. 5)… … Український тлумачний словник
дертися — і рідко дра/тися, деру/ся, дере/шся; мин. ч. де/рся, де/рлася, де/рлося і дра/вся, дра/лася, дра/лося; наказ. сп. дери/ся; недок. 1) Розділятися на шматки; розриватися. || Зношуватися до дірок (про одяг, взуття). || Відриваючись, відокремлюватися … Український тлумачний словник
доношуватися — ується, недок., доноси/тися, но/ситься, док. 1) Від носіння робитися зовсім старим, рваним; зношуватися. 2) тільки недок. Пас. до доношувати 2) … Український тлумачний словник
дориватися — I а/ється, недок., дорва/тися, ве/ться, док., розм. Остаточно, до кінця рватися, зношуватися (про одежу, взуття і т. ін.). II а/юся, а/єшся, недок., дорва/тися, ву/ся, ве/шся, док., розм. Одержувати доступ до чогось дуже бажаного; накидатися на… … Український тлумачний словник
згоряти — я/ю, я/єш і згора/ти, а/ю, а/єш, недок., згоріти, рю, риш, док. 1) Знищуватися вогнем. || тільки 3 ос. Витрачатися для освітлення, опалення і т. ін. || тільки 3 ос. Псуватися від сильного жару; підгоряти. 2) Гинути від пекучого сонця, засухи (про … Український тлумачний словник